Теорія мотивацій Макклелланда
У даній теорії йдеться про дозвіл придбаних потреб, які перебувають зверху: потреби владарювання, співучасті, досягнення.
Особистості з найбільш вираженою потребою досягнення з усіма силами реалізують поставлені цілі. Поставлене перед ними завдання раціонально ділиться на підцілі і виконується. Велику роль у цьому випадку грає відповідальність та прийняття рішення. Завдяки таким людям відбувається розвиток країн.
При найбільш вираженій потреби співучасті, головними для людини є хороші відносини, схвалення і підтримка. Велику значимість має думка оточуючих, такі люди є хорошими підлеглими.
При найбільш вираженій потреби владарювання, людина прагне все навколо тримати під контролем, займати позицію лідера і впливати на поведінку оточуючих. При цьому він бере на себе відповідальність за поведінку інших.
Чим більше вираженість одного ступеня потреби, тим менш виражена інша.
Теорія Клейтона Альдерфера
Теорія потреб Клейтона Альдерфера базується на піраміді Маслоу. Клейтон Альдерфер заявляє про 3 групах потреб: існування, зв’язків і зростання. При незадоволенні потреб існування останні посилено шукають способи задоволення, будучи мотивацією.
При задоволених соціальних потребах добре працює мотивація задоволення потреби зростання. При слабо виражених потребах зростання проявляються соціальні потреби. Ця теорія добре працює при мотивації співробітників до роботи.
Теорія Кларка Халла і Джона Долларда
Теорія грунтується на схемі біхевіоризму «стимул – реакція». Відразу після народження дитина відчуває певний комплекс біологічних потреб, запускають певну поведінку, далі зване інструментальним поведінкою.
В даному випадку потреба виступає стимулом, а поведінка — реакцією. При годуванні малюка необхідно присутність матері.
Далі ця потреба переростає в окреме існування і на усвідомленому рівні не зв’язується з годуванням. Стимулюючі умови запам’ятовуються, набуваючи характеру вивченого драйву.
Людина шукає спосіб задоволення потреби. У процесі її реалізації з’являється уявлення про більш легких способів досягнення результату. На ряду з цим відбувається інструментальне научіння.
При наступних спробах задоволення даної потреби, спрацьовує асоціація з минулим досвідом, що сприяє більш конструктивного способу вирішення завдання.
Відповідно до даної теорії, поведінка – це реакція на стимул і винагороду за ослаблення потреби в реалізації потреби. На повторенні певних стимулів і реакцій виробляються звички, на яких ґрунтуються критерії людської особистості.
Користь даних теорій:
- ці теорії допоможуть вирішити, як змусити себе щось робити, якщо немає бажання;
- у психотерапевтичній роботі. Вони допомагають виявити причини, які спонукають до певної дії;
- для складання тренінгів, що мотивують до роботи;
- для самоспостереження і виявлення спонукають мотивів.
