Маленькі хоробрі дрозди – нечастий гість у галасливому місті. Але ти напевно зустрінеш їх під час відпочинку на природі чи подорожі. Їх легко впізнати за незвичайним забарвленням, яке виглядає яскраво, незважаючи на непоказну бежево-коричневу гаму.

Загальний опис

Дрозди дуже різноманітні, тому вивести загальний опис досить складно. Але найчастіше зустрічається співочий дрозд, тому саме від нього ми й відштовхуватимемося.

Зовнішній вигляд

Дрозди відносяться до гороб’їних і мають таку ж характерну будову тіла. Довжина дрозда – до 25 см при вазі в середньому до 100 г. Розмах крил сягає 40 см, але взагалі розкид розмірів буває в кілька разів. Наприклад, вага найменшого сірогорлого дрозда – близько 20 г, а найбільшого – 175 г.

У дрозда дуже характерна манера пересування: вони ніби підстрибують і присідають. У птахів невелика витончена голова з великими чорними очима, за рахунок чого можна припустити, що раніше вони вели лише нічний спосіб життя.

Ддзьоб дрозда тонкий, короткий, але дуже сильний. Тіло виглядає кремезним, та й крила не надто великі. Цим обумовлений і наземний спосіб життя більшості дроздів. У більш спритних видів, що кочують, крила куди більші і гостріші.

Самець і самка дрозда: відмінності

Тут також немає однозначності. Якщо деякі види дроздів самки і самці майже відрізняються, то в інших цей диморфізм явно виражений. Найчастіше це стосується строкатих видів. В основному, самки трохи дрібніші за самців.

Спів

Дрозд вважається найкращим виконавцем серед гороб’ячих, але насправді це стосується лише звичайного співчого дрозда. Саме його тріли такі звучні та гармонійні протягом усієї весни. До речі, навіть назва «дрізд» з’явилася, бо вона дещо співзвучна звукам, які видають птахи.

Дрозди-альбіноси

Цікавий природний факт: серед чорних дроздів часто трапляються альбіноси. Це не якась дивина, і білосніжних птахів можна зустріти навіть у нас у селах чи за містом. А ось у диких лісах рідше, бо там вони чудовий видобуток для хижаків.