Пеларгонія знайома всім, але не всі знають, що за загадковою назвою ховається та сама герань, яка зустрічається в садах та на підвіконнях. Красива і невибаглива, вона не вимагає складного догляду, тішить яскравими фарбами та вираженим ароматом. А ще пеларгонія є дуже універсальною: вона приживається і вдома, і на клумбі!
Загальна характеристика
Пеларгонія – багаторічна трав’яниста рослина. Назва сімейства залишилася колишньою: Геранієві. Хоча згодом ботаніки виділили рід «пеларгонія» окремо.
Позначити загальні риси для сімейства, що налічує п’ять пологів та сотні видів, майже неможливо. Є трав’янисті, повзучі, прямі, гіллясті сорти, є чагарники. Квіти відрізняються формами та розмірами, але найчастіше зібрані в парасольки. Листя – типові, пальчасті чи розсічені. Плід – це коробочка з чашолистками.
Завдяки південному походженню пеларгонія з легкістю переносить сонце, спеку та сухість. А ось зимувати у відкритому ґрунті вона не готова.
Використання пеларгонії
У листі герані міститься цілюще ефірне масло. Споконвіку воно активно застосовується в народній медицині, адже за своїми бактерицидними властивостями воно не поступається навіть часнику. Тільки запах набагато приємніший.
Вважається, що розсада пеларгонії на підвіконні знищує до 70% мікробів до невеликої кімнати. На ділянці вона самостійно справляється з деякими шкідниками саду.
Екстракт коренів сідоподібної пеларгонії використовується в лікувальних препаратах від отиту та захворювань дихальних шляхів. За різними дослідженнями герань містить близько 500 активних та корисних компонентів, частина з них використовується у парфумерії та косметиці.
Кімнатні сорти мають також кровоспинний, протизапальний, протинабряковий, протигрибковий та тонізуючий ефект.
Види пеларгонії
Усього налічується понад 250 сортів лише сімейства пеларгонієвих. Весь рід геранів налічує набагато більше варіантів.Але широку популярність здобули лише окремі види. Загалом їх можна розділити на 6 категорій.
Запашні пеларгонії
Як випливає з назви, ці сорти славляться своїм яскраво вираженим ароматом. Врахуй це при виборі домашніх квітів, адже їхній запах іноді викликає головний біль.
Ці пеларгонії часто досить непомітні. Це пухкі гіллясті кущі з різнокаліберним пальчастим або лопатевим листям. Квіти – мініатюрні, не такі часті, бліді або рожеві.
Такі герані можуть пахнути травами, фруктово-ягідними та ще складнішими композиціями. Особливо їх цінують парфумери.
Плющелисті пеларгонії
Свою назву сорту отримали через схожість із плющем, який стелиться і обвиває основу, витягнуті пагони доростають до метра. Це цікаве декоративне покривне рішення. Щільні листи з гладкою і яскравою поверхнею теж нагадують про плющ.
Розміри та забарвлення відрізняються у різних сортів. Для прикраси балконів та арок використовують саме цю герань.
Зональні пеларгонії
У найпопулярніший вид герані входять десятки тисяч сортів. Квіти – махрові, немахрові або напівмахрові, із 5-8 пелюсток. Зональна пеларгонія – кущиста рослина з ароматним листям, опущеним вниз.
Саме через листя вигляд отримав свою назву. В центрізавжди є окрема зона іншого кольору. Вона зникає в холодну пору року, але знову проявляється разом із весняними сонячними променями.
Королівські пеларгонії
Це великі сорти, виведені спеціально для прикраси палаців. Потужні кущі доростають до півметра і привертають увагу великими та витонченими бахромчастими або гофрованими квітами.
Через жилки та плями пелюстки не однотонні. Так вони виглядають ще цікавіше. Але цвітіння такої пеларгонії триває всього сезон, коли звичайна може цвісти цілий рік. Ще одна цікава особливість – широке зубчасте листя. Вони схожі на кленові.
Унікуми
Це рідкісний та старовинний вигляд, який спеціально культивували шляхом схрещування різних сортів блискучої та королівської пеларгонії.
Унікуми були модними у вікторіанську епоху. Яскраві квіти майже не поступаються королівським, але трохи менше за розміром. Розсічене листя випромінювало аромат на весь квітник.
Ангели
Це ще одна група гібридів королівської та кучерявої пеларгонії. Її вивела Ленглі Сміт, садівник із Англії. Усі нові сорти цієї групи створювалися шляхом схрещування усередині неї.
Особливість ангелів – ампельна форма кущів та дрібні квіти. Ці сорти не такі вибагливі до навколишніх умов, але їм потрібно більше світла.
Догляд за пеларгонією
Серед більшості декоративних квіткових рослин пеларгонія – одна з найвибагливіших. Щоб вона радувала яскравим і буйним кольором, достатньо дотримуватися простих правил.
Температура
Комфортний для пеларгонії температурний режим від +13 градусів, інакше вона не зможе цвісти. Якщо бачиш, що листя поступово змінює колір від країв – швидше за все рослині холодно.
Зимівка
Влітку герань чудово почувається у відкритому ґрунті. Для цього розмножуй квітку перед початком зими, а навесні сміливо пересаджуйте.
А ось залишати її на вулиці з приходом холодів не можна.Пересади пеларгонію назад у вазон до перших істотних заморозків, інакше вона не впорається з такими умовами. Взимку не тримай розсаду біля вікна навіть удома.
Освітлення
Герань дуже любить сонце, тому в квартирі їй найкомфортніше на південному підвіконні. Щоб квітка не вигоряла, потурбуйся про полуденну тінь, і обов’язково уникай протягів. Як і всі південні рослини, пеларгонія їх не переносить.
Якщо бачиш, що стебло герані почало поступово оголюватися – швидше за все їй не вистачає саме світла.
Полив
Полив має бути помірним, але регулярним. Стеж, щоб грунт не був надто вологим. Якщо квітка почне гнити від коріння, врятувати її практично неможливо, максимум – розсадити здорові живці. Гниння кореневої шийки – найчастіша проблема з геранню. З тієї ж причини важливо не мочити листя.
Обрізка
Пеларгонія росте досить швидко і буйно, тому її потрібно формувати, щоб вона виглядалаакуратно. Займися обрізкою восени, сформуй присадкувату крону, і квітка почне добре кущитися. Весною можеш укоротити занадто довгі кінчики.
Боротьба зі шкідниками та хворобами
Більшість проблем із пеларгонією пов’язані з порушенням режиму. Якщо бачиш на листі сіру цвіль, зріж пошкоджені ділянки та припини полив, доки грунт повністю підсохне. Після цього обробте рослину протигрибковим препаратом і залиште її на сонці.
А ось у саду зустрічаються ще й шкідники. З зворотного боку листя ховаються білокрилки, вони швидко розмножуються і висмоктують з рослини поживні речовини. Не забувай обробляти клумбу інсектицидами – вони допоможуть і для профілактики попелиці.
Пересадка та розмноження
Щоб розмножити пеларгонію, не треба бути досвідченим садівником.Вона чудово розростається навіть із живців, які залишилися після обрізки.
Залишай між живцюванням інтервал у 2-3 роки, щоб герань зростала. Чим менший і слабший кущ – тим рідше його варто обрізати. Зате зрізати живці можна будь-якої пори року. Бажаєш побачити цвітіння вже влітку? Подбай про це з весни. Тим більше, навесні квіти швидше укорінюються.
Для розмноження вибирай верхівки мінімум із 3 листочками. Довжина живця – 2,5-5 см, залежно від розмірів сорту. Не рекомендується зрізати пагони з бутонами. Якщо вони є – видали їх, інакше вони перетягнуть поживні речовини на себе. І молода рослина не зможе нормально розвиватись.
Втечі укорінюються і в землі, і у воді. Можеш обробити зрізи спеціальними препаратами для прискорення зростання. Для укорінення у воді бери лише відстояну рідину. Дочекайся, поки коріння відросте на 2-3 см, і потім акуратно пересади пагони у вазон. Для вкорінення одразу в ґрунті, перед висадкою підсуши черешок, щоб він не почав гнити.
Висаджуй пагони в спеціальний ґрунтозміш і пісок у пропорції 3:1. Вибирай тільки дреновані горщики та ємності. Вазони з пагонами залиш у тіні на пару днів, і лише потім перенеси на сонце. Обов’язково ли воду не в сам горщик, а в підставку. Остаточно пагони приживаються протягом 2-6 тижнів.
Пеларгонія (герань) – фото
Сомніваєшся, чи мати розсаду? Тоді глянь ще на ці фотографії. Ми зібрали у добірці найяскравіші та найкрасивіші пеларгонії!
