Пеларгонія знайома всім, але не всі знають, що за загадковою назвою ховається та сама герань, яка зустрічається в садах та на підвіконнях. Красива і невибаглива, вона не вимагає складного догляду, тішить яскравими фарбами та вираженим ароматом. А ще пеларгонія є дуже універсальною: вона приживається і вдома, і на клумбі!
Загальна характеристика
Пеларгонія – багаторічна трав’яниста рослина. Назва сімейства залишилася колишньою: Геранієві. Хоча згодом ботаніки виділили рід «пеларгонія» окремо.
Позначити загальні риси для сімейства, що налічує п’ять пологів та сотні видів, майже неможливо. Є трав’янисті, повзучі, прямі, гіллясті сорти, є чагарники. Квіти відрізняються формами та розмірами, але найчастіше зібрані в парасольки. Листя – типові, пальчасті чи розсічені. Плід – це коробочка з чашолистками.
Завдяки південному походженню пеларгонія з легкістю переносить сонце, спеку та сухість. А ось зимувати у відкритому ґрунті вона не готова.
Використання пеларгонії
У листі герані міститься цілюще ефірне масло. Споконвіку воно активно застосовується в народній медицині, адже за своїми бактерицидними властивостями воно не поступається навіть часнику. Тільки запах набагато приємніший.
Вважається, що розсада пеларгонії на підвіконні знищує до 70% мікробів до невеликої кімнати. На ділянці вона самостійно справляється з деякими шкідниками саду.
Екстракт коренів сідоподібної пеларгонії використовується в лікувальних препаратах від отиту та захворювань дихальних шляхів. За різними дослідженнями герань містить близько 500 активних та корисних компонентів, частина з них використовується у парфумерії та косметиці.
Кімнатні сорти мають також кровоспинний, протизапальний, протинабряковий, протигрибковий та тонізуючий ефект.
