Гібіскус – квітка, яка стала символом мистецтва, стійкості та скромної краси. Слідом за одним бутоном, що відцвітає, тут же розкривається новий – і так весь сезон. На Сході квітку використовують у кулінарії та медицині, а ще – готують із нього ароматний чай. Розповідаємо, як виростити гібіскус самостійно і якими вони бувають!
Загальна інформація
Гібіскус – це той самий чай каркаде, національний символ Малайзії та китайська троянда в одному флаконі. Він належить до сімейства Мальвових і деякі сорти навіть плутають із звичайними мальвами. Квіти гібіскуса великі, барвисті, витончені та з довгими яскравими віночками.
У європейських ботанічних садах гібіскус вирощували ще у вісімнадцятому столітті, і з того часу його популярність не впала. Діаметр квітів досягає 16, а іноді і понад 20 см. Чагарники живуть до тридцяти років і після дорослішання практично не завдають клопоту.
Цвітіння гібіскуса триває лише кілька днів, але це сповна компенсується його пишністю. Якщо правильно доглядати рослину, воно обростає бутонами знову і знову. У теплих широтах більшість сортів – вічнозелені багаторічники, які цвітуть цілий рік.
Види гібіскусу
Гібіскуси зустрічаються в культурі практично у всіх можливих видах: однорічники та багаторічники, трав’янисті рослини, чагарники та дерева, вічнозелені та листопадні. За різними підрахунками та дослідженнями, у природі налічується до 300 різновидів.
Гібридний гібіскус
Це найпопулярніший у наших широтах сорт, який розводять у саду та квартирах. Від своїх предків він успадкував морозостійкість та великі суцвіття до 25 см у діаметрі. До зими стебла гібридного гібіскуса повністю відмирають, але потужна коренева система легко переживає холод.
