Багато помилково плутають лілійник з лілією через його назву та характерну форму квітів. Насправді це зовсім інша родина та інша рослина, яка ще називається «гемерокалліс». За його чудові декоративні властивості та виняткову невибагливість він давно і впевнено прижився у наших садах!
Загальна інформація
На відміну від лілії, квіти лілійника – одноденки, але їх дуже багато, тому кожен кущик цвіте кілька місяців. За цю особливість і виразний оранжево-червоний відтінок у народі лілійник називають ще «красеньким».
Від лілії лілійник відрізняється ще й кореневищем – це трав’янистий багаторічник із потужною та розвиненою кореневою системою. Вона дуже товста та м’ясиста, завдяки чому квітка легко переживає посуху. Великі вирви квітів розкриваються на високих квітконосах, до метра.
У лілійника загострене витягнуте листя з сизим відливом, причому деякі з сортів за сприятливих умов залишаються вічнозеленими. На одному кущі виростає одразу багато квітконосів, тому їх вистачає на кілька місяців. Живе такий чагарник до 15 років і широко використовується у групових посадках, міксбордерах або при оформленні огорож.
Види лілійника
Рід лілейників охоплює кілька десятків різновидів, і в більшості з них налічується ще мінімум стільки ж сортів. Квітка полюбилася садівникам та селекціонерам, і тепер поширена повсюдно. У садах найчастіше вирощують австралійські та голландські гібриди.
Помаранчевий лілійник
Це найпоширеніший дикий лілійник із яскравими помаранчевими квітами до 12 см у діаметр. Він відомий у культурі вже близько 150 років, і за цей час досі залишається напрочуд популярний.
Білий лілійник
До відносно білих лілейників відносяться світлі сорти, у яких білий колір пелюсток переходить до жовтого. Це може бути середина або облямівка, але варто зазначити, що повністю білих видів у природі немає.
Лимонно-жовтий лілійник
Це досить рідкісний природний вигляд, який у природі зустрічається лише в окремих регіонах Китаю. Форма квітки трохи відрізняється і ще більше нагадує класичну білу лілію.
Лілейник Дабл
Кольорам цієї групи властиве додаткове коло пелюсток оцвітини. По суті, це просто махрові лілійники, хоча зовні вони дуже незвичайні.
Лілейник Дюмортьє
Ще один дикий сорт, поширений на Далекому Сході, у народі називається «вовчою саранкою». Чагарник досить компактний, хоч і виростає до 70 см, а квіти – дрібні для лілейника, до 5 см.
Лілейник Хелікс
Не можна залишити без уваги незвичайний сорт з гігантськими тонкими пелюстками. Групу лілійників такої форми називають спайдерами, бо вони справді нагадують великих яскравих павуків.
Садові гібриди
Це велика категорія, в яку входять без перебільшення десятки тисяч декоративних сортів, виведених за неповні два століття. Для класифікації використовують різні параметри: форму квітки, висоту квітконосів, термін цвітіння.
Ароматні сорти
Самі собою лілейники майже не мають запаху, але селекціонери не могли залишити цей момент без уваги і вивели ароматні сорти. Зовні вони можуть бути абсолютно будь-якими – акцент тут саме на запах.
Догляд за лілійником
З розсадою лілійників легко впораються навіть новачки, бо при своїй декоративності квітка абсолютно невимоглива. Мінімальних умов цілком достатньо для здорової квітучої клумби – її навіть не обов’язково регулярно поливати.
Температура та освітлення
Лілейники дуже люблять світло та сонце, хоча живуть і в легкій тіні дерев або рослих чагарників. У прохолоді вони пізніше розпускаються, але довше цвітуть. У той же час, якщо світла та тепла не вистачає, бутони будуть бляклими та слабкими.
Полив
Лілейник не переносить частих поливів, тому не завдає клопоту навіть у цьому питанні. У нього потужне і розвинене кореневища, тому волога має бути на пристойній глибині. Щоб зберегти її довше і не пересушувати верхні шари ґрунту, мульчируй.Навіть у посуху не потрібно поливати лілійник частіше, ніж раз на 2 тижні.
Грунт
Лілейники ростуть майже на будь-якому ґрунті і їх можна роками вирощувати на одному місці. Не підходить хіба надто заболочена місцевість, бо це ідеальні умови для розвитку грибка. Убогі пісочні ґрунти легко удобрити, але головне – не перестарайся, інакше густо ростиме листя, а не квіти.
Добрива та підживлення
Регулярне підживлення – чи не єдине, чого справді вимагає лілійник, якщо ти хочеш гарні та яскраві бутони. Провесною просип між кущами комплексні добрива тривалої дії і трохи компосту. Але ще важливіше – удобрити рослини на піку цвітіння, щоби добре закладалися бутони на наступний рік.
Пересадка та розмноження
Лілейники легко розмножувати насінням, але в такому разі декоративні сорти не зберігають своїх рис.Тому найчастіше використовують поділ кущів ранньою весною після танення снігу. Пухкі кореневища можна просто розділити вручну, а щільні і збиті можна зрізати продезінфікованим ножем.
Рекомендується розділити старі кущі на сектори, щоб залишилися тільки молоді та міцні коріння. А слабку і стару серединку краще відразу виключити, тому що вона приживається набагато гірше. Молоді і міцні кущі можна навіть не викопувати повністю, а акуратно розділити гострою лопатою.
Обрізка
Після цвітіння рекомендується відразу видаляти квітконоси, а протягом усього літа – видаляти жовте листя. На початку весни старе листя потрібно обрізати, щоб стимулювати ріст молодих. Думки про зимівлю розходяться: хтось вважає за краще обрізати лілейник майже під корінь, а хтось залишає сухе листя для додаткового захисту.
Боротьба зі шкідниками та хворобами
Лілейники майже не уражаються шкідниками та паразитами. Максимум періодично зустрічаються трипси, які відкладають личинки в бруньки і знищують їх. Тут дуже допомагає сезонна профілактична обробка інсектицидами.
Самая опасная болезнь лилейника – корневая гниль, которую чаще всего замечают уже при гибели растения.Але на ранніх стадіях квітку ще можна врятувати, якщо викопати, обрізати всі хворі місця, обробити фунгіцидом та марганцівкою та добре просушити. Рідше проявляється іржа, але вона лікується як звичайний грибок, а для профілактики можна виростити поблизу трохи патрінії.
Лілейник – фото
Ніжний лілійник нагадує справжню квітку з казки, а серед різноманітності її сортів та відтінків обов’язково можна знайти варіант собі до душі!
