Лаванда давно підкорила серця поетів, музикантів та художників своєю витонченістю та тонким ароматом. Ніжні лавандові поля – головне втілення духу Провансу, а її засушені квіти та ефірні олії – безцінний інгредієнт у косметології та медицині. Розповідаємо, як виростити лаванду самостійно і як її доглядати!
Загальна інформація
У своєму природному середовищі лаванда – вічнозелений багаторічник. У багатьох країнах її навіть вирощують у промислових масштабах, бо потім використовують на фармацевтичних та косметичних виробництвах. Близько 80% усієї лаванди у світі вирощують у Франції, і там вона вже давно стала справжнім символом провінції Прованс.
Лаванда відноситься до того ж сімейства ясноткових, що і базилік, шавлія, розмарин або меліса. Крім Франції вона росте у всій Південній Європі, Австралії, Індії та Африці. Колись нею стирали і з нею приймали душ замість мила, тож латинське «lava» з назви лаванди буквально означає «мити».
У лаванди мочкувате дерев’янисте кореневищо, що йде вглиб іноді аж до 2 м.Висота стебел доходить до 60 см, і найвищі трохи дерев’яніють знизу. Витягнуте яскраво-зелене листя з сріблястими відблисками росте один навпроти одного. Дрібні ароматні квіти зібрані в соцвіття-колоси.
Букет із сухої лаванди наповнить кімнату приємним ароматом та забезпечить спокійний здоровий сон. Мішечки та подушки з подрібненою запашною травою знімають стрес і допомагають розслабитися. Лавандова ефірна олія славиться своєю антисептичною та седативною дією.
Види лаванди
У природі існує близько 30 видів лаванди, але культивують лише пару з них. Найпопулярніші сорти – лікарська англійська та широколиста французька. Англійська лаванда найкраще підходить для російських умов, особливо для Москви та області.
Вузколиста англійська лаванда
Це сама класична, справжня або справжня лаванда, яку ми зустрічаємо найчастіше, тому що вона добре переносить зиму. Її пагони витягуються до 2 м і дерев’яніють біля основи. Щільні листки злегка опущені донизу і в міру дорослішання набувають приглушеного сіро-зеленого відтінку.
Маленькі фіолетові або фіолетові квіти зібрані в колоски. Рідше зустрічаються білі сорти – наприклад, Сентіва Сільвер чи Альба. Є й блакитний різновид англійської лаванди – Сентіва Блю.Серед популярних декоративних сортів – щільні компактні кущики Мунстед, рожева Розеа, ефектна Хайдкот для живоплотів та срібляста Дельфінієподібна лаванда.
Широколиста лаванда
Другий найпопулярніший сорт найчастіше зустрічається в квартирах та будинках, тому що він більш чутливий до погодних умов. Цей різновид примітний вираженим сильним ароматом. Вона розпускається раніше за більшість інших – ще до початку літа.
Є незвичайні відтінки – бордовий Гельмсдаль, блакитна Тіара з кремовими серединками, темно-фіолетова Регал Сплендор та Віллоу Вейл. Періодично з’являються нові різновиди, на зразок великої лаванди Рокі Роуд.
Зубчаста лаванда
Декоративний напівчагарник використовується для оформлення ділянок та альпійських гірок на літо. Її ж висаджують у кімнатні ящики та вазони, щоби вона прожила довше. Зубчаста лаванда любить тепло і погано переносить морози, тому температура нижче -8 градусів для неї згубна.
Гібридна лаванда
Цей сорт ще називають голландським і саме його зазвичайвирощують у промислових масштабах для виготовлення ефірних олій та засушування. Це великі високі чагарники до 2 м заввишки з великими довгастими квітами. Від англійської їх відрізняє сріблясте забарвлення листя і чутливість до холодів.
Догляд за лавандою
Лаванду розводять у саду, але розсаду можна виростити і у квартирі. Він цвіте в середині літа і майже не завдає клопоту навіть у прохолодних регіонах. Головне – не висаджувати насіння до зими, інакше швидше за все воно промерзне.
Температура
Саджанці лаванди сходять при температурі 15-22 градуси і обов’язково з великою кількістю світла. Перед висадкою в ґрунт їх потрібно поступово підготувати до природних умов. Для цього з кожним днем все на довше забирай тимчасову теплицю для паростків. В іншому доросла лаванда добре почувається у звичайних вуличних умовах.
Якщо взимку у тебе бувають надто сильні морози, потурбуйся про зимове укриття для лаванди. Її не можна утеплювати листям, бо чагарник згниє. Обріж кущ і закидай його до потепління лапником – він досить гріє і водночас пропускає повітря.
Полив
Молоді саджанці обов’язково потребують інтенсивного поливу. Надалі лаванда теж прагне стабільності, а спеку – нарощування інтенсивності. Після поливу або сильного дощу потрібно добре розпушити ґрунт. Спрости собі завдання і замульчируй землю торфом, коли пересаджуватимеш квіти.
Вибір місця та ґрунту
Лаванда важко терпить надлишок вологи, тому для висадки не підійде болотиста місцевість або надто волога ділянка. Вибирай місцевість, де переважає сухий супіщаний або дренований суглинистий ґрунт. Якщо він занадто кислий, спочатку внеси трохи подрібненого вапняку. Перед висадкою саджанців ґрунт потрібно перекопати приблизно на 20-30 см, розпушити та внести торф або компост.
Посадка
Лаванду можна висівати одразу у відкритий ґрунт десь у середині осені. Щоб насіння краще сходило, його потрібно підготувати – перемішати з зволоженим піском і приблизно на 2 місяці залишити в прохолодному місці або в холодильнику. Але такий метод справді ефективний лише у теплих регіонах.
Насіння на розсаду висівають пізніше – наприкінці зими або на початку весни. Заповни вазони сумішшю з 2 частин перегною та частини великого піску, розбий всі грудочки і продезінфікуй у духовці або марганцівкою. Рівномірно розкидай насіння по поверхні, засип тонким шаром піску і злегка намочи.
Укрої горщики поліетиленом або скляним коробом, але не забувай провітрювати щодня. Саджанцям обов’язково потрібно більше світла і тепла. Коли кущики підростуть, їх пересаджують у велику скриньку з інтервалом близько 5 см.
До кінця весни можна розсадити маленькі кущі в ґрунт на відкриті сонячні ділянки. Залишай між кущиками відстань близько 1-1,2 м для високих сортів або 0,8-1 м – для компактних. Коренева система повинна поміщатися в ямку так, щоб шийка йшла в землю приблизно на 4-6 см.
Розмноження
Якщо на ділянці вже є лаванда, найпростіше розмножувати її живцями від стебла довжиною до 10 см. Їх одразу висаджують на вкорінення у вологий пухкий субстрат під імпровізовану теплицю. Дорослі великі чагарники можна розділити восени та розсадити у різні лунки.А навесні лаванду розмножують відведеннями: для цього довге стебло потрібно відігнути до ґрунту, присипати ґрунтом та залишити на літо.
Обрізка
Лаванді потрібна регулярна щорічна обрізка, щоб прибрати суцвіття, що відмирають. Восени вкорочують відразу всі стебла – так чагарник буде гарним та акуратним. Стеж, щоб гілки не витягувалися надто високо і не гнулися під своєю вагою. А приблизно через десять років потрібне обрізання, що омолоджує, до коротких молодих паростків в 0,5 см.
Боротьба зі шкідниками та хворобами
Що в природному середовищі, що в саду у відкритому ґрунті, що вдома лаванда не надто чутлива до шкідників та паразитів. Іноді з’являються пінниці та жуки, яких можна зібрати механічним шляхом. Після цього оброби чагарники інсектицидами і обов’язково заміни шар, що мульчує.
Від надлишку вологи і після затяжних дощів лаванду іноді вражає сіра гнилизна. Її неможливо нормально вилікувати, тому краще одразу видалити пошкоджений чагарник, доки хвороба не перекинулася на інші. Тільки на ранніх стадіях можна спробувати вирізати усі пошкоджені частини та обробити зрізи антисептиком.
Лаванда – фото
Лаванда – справжня прикраса будь-якого саду чи клумби. Її люблять квіткарі та ландшафтні дизайнери, і все не дарма. Тільки поглянь на нашу фотопідбірку!
