Опис техніки складання частин модульного орігамі
Зазвичай для модульного орігамі використовують декілька сотень дрібних деталей. Хоча на виставках майстри представляють і такі фігурки, які складаються із декількох тисяч маленьких модулів. Зрозуміло, виглядають вони вельми цікаво і при цьому мало хто вірить в те, що вони не скріплені між собою за допомогою клею.
Але це дійсно так. В іншому випадку ніхто не зміг би назвати таку фігурку орігамі. Адже, згідно з правилами, техніка орігамі не передбачає використання додаткових кріплень. В цьому полягає її основна відмінність.
Важливо розуміти, що всі елементи фігури тримаються і не розсипаються завдяки правильній техніці складання. Насамперед, необхідно запам’ятати назви всіх частин модуля:
- верхівка модуля – цю частину фігурки прийнято називати петлею. Свою назву вона повністю виправдовує за рахунок характерного зовнішнього вигляду, який нагадує петлю;
- горизонтальна сторона з гострими кутами – це протяжка, яка є основою кріплення.
Вся конструкція тримається на кріпленні, якого вдається досягти завдяки тому, що куточки одного модуля вставляють в кишеньки іншого. Зчеплення є настільки міцним, що сама по собі фігура ніколи не розвалиться. Адже кріплення підтримують всі наступні ряди.
Варіанти кріплення модулів
Традиційна збірка передбачає використання трьох модулів. Примітно, що при складанні довгі деталі завжди знаходяться внизу. Головною відмінністю цього варіанту кріплення є те, що воно виходить дуже міцним.
Тому майстри рекомендують використовувати його в тому разі, якщо планується створення великої фігури. Адже в такому разі необхідно домогтися максимального зчеплення, щоб вона не зруйнувалася. Зазвичай таке кріплення використовують для створення основи.
Одним з найскладніших методів кріплення є той, який передбачає наявність рухливих частин. Інструкція як зробити об’ємне орігамі цілком може припускати, що біля фігури будуть рухомі частини і це обов’язково необхідно враховувати при виборі кріплення.
Для того, щоб забезпечити кріплення, необхідно перший модуль перевернути так, щоб протяжка виявилася вгорі. Тоді на його кінчик можна насадити кишеньку наступної деталі.
Варто відзначити, що таке кріплення не можна назвати міцним. Зруйнувати його легко, тому воно використовується лише у випадку, якщо необхідно чітко виділити рельєф.
Є ще один спосіб, який зазвичай використовують у тому разі, якщо виникла необхідність подовжити деякі деталі фігури. У такому випадку обидва кінця однієї частини слід вставити в кишеньки наступного модуля.
Незважаючи на всю простоту конструкції, кріплення виходить досить міцним, і зруйнувати його складно. Також майстри рекомендують не забувати про зчеплення, якого вдається досягти, розташувавши перший модуль протяжкою вниз.
Другий модуль, який розташовується на наступному рядку, при цьому слід перевернути таким чином, щоб внизу виявилася петля. І лише після цього можна одягти його кишеньками на той елемент, який розташовується перед ним. Пам’ятайте, що метод зчеплення слід вибирати, виходячи з того, наскільки міцними або рухомими повинні виявитися модулі.
