Історія
Удоди згадуються навіть у давньогрецьких міфах, Біблії та Корані. У деяких регіонах Кавказу він вважався священним птахом та символом весни. Удодів було заборонено вбивати, а їхні гнізда вважали за добрий знак.
Види удодів
У удодів немає як таких видів у звичному розумінні. Вчені виділяють десяток підвидів, які відрізняються між собою хіба що розмірами, регіоном проживання та відтінком. Найпоширеніший із них – звичайний удод, який і населяє більшу частину Євразії.
Спосіб життя
За своїми звичками удоди нагадують куди більш звичних нам шпаків. А якщо птах відчуває загрозу, від якої не може піти, то вона притискається до землі, роздмухується в розмірах і піднімає дзьоб.
Удоди поширені у східних та південних регіонах Азії, Європи та Африки. Але іноді вони зустрічаються в Скандинавії, Альпах та Прибалтиці. У Росії удодов у дикій природі можна зустріти біля Фінської затоки та в більшості інших областей європейської частини.
Удод віддає перевагу відкритій місцевості без трав’янистих заростей, але з окремими високими деревами.Це птах степу та савани, а ще – пасовищта виноградників. Зрідка удоди селяться в містах біля сміттєзвалищ.
Раціон харчування
Здебільшого удод харчується комахами та іншими безхребетними. Це жуки, коники, метелики, личинки, мурахи та терміти, павуки, молюски, мокриці, дрібні ящірки та жаби. Удод віртуозно полює на траві і знаходить свій видобуток у землі, деревині і навіть сміттєвих купах.
Зимівка
Схильність до міграцій удоду повністю залежить від регіону його проживання. Найчастіше вони вирушають на зимівлю до Африки, Середземномор’я та у південні регіони Азії. Сезон міграції дуже змащений: для одних видів з липня до лютого, а для інших – з жовтня до травня.
