Тандир – справжня знахідка, яку привезли до нас народи Азії. За своєю суттю це піч, що нагадує кулю або глечик для приготування їжі. Сьогодні ми розповімо, чим тандир відрізняється від звичайного мангалу та як його зробити своїми руками!
Види тандирів
Тандири відрізняються від звичайної печі особливою конфігурацією, завдяки чому можна забути про не просмажене м’ясо та овочі. У них готують ароматні східні коржики – прямо на стінках. Зовні класичний тандир нагадує глиняний глечик, у який укладаються дрова, а потім – зважуються шампури.
Узбецький тандир
Для створення узбецьких тандирів у шамотну глину додавали пісок та верблюжу шерсть. З неї ліпили об’ємний купол з товщиною стінок близько 5 см, просушували 3 тижні і використовували як наверши для вогнища. Зробити таку заготовку без досвіду дуже складно, але зараз навіть продаються готові форми.
Вірменський тандир
Тандир у Вірменії називається «тонір» та його використовують також і для обігріву будинків. Вірменські тандири робили із шамотної цегли, бо місцева глина не така податлива й міцна. По суті це цегляний циліндр з глиняними швами і обмазаною внутрішньою поверхнею.
Земляний тандир
Земляний тандир роблять у ямі глибиною близько 1-1,25 м з отвором-повітропроводом. Стіни та дно обкладають шамотною цеглою та глиняним розчином. Або можна завантажити в котлован вже готову глиняну заготовку і добре її утрамбувати. Такі печі найкраще зберігають тепло, але їх можна вирити далеко не в кожному ґрунті.
Наземний тандир
Як очевидно з назви, наземний тандир повністю знаходиться над землею і більше нагадує класичну російську піч. Дрова закладаються в жаровню, а тягу забезпечує отвір унизу.Паливо завантажується зверху або збоку, і коли воно повністю прогорить, можна опускати продукти.
