Причащання під час місячних: канони Старого Завіту
Чи можна причащатися під час місячних, Старий Завіт говорить однозначно: «Ні!»
В ті часи жінка в період очищення взагалі не могла входити в храм. І це було пов’язано не тільки з гігієнічними особливостями, але й з духовної складової.
Вважалося, що місячні – це, по-перше, нагадування про ушкодженої людської природи, а по-друге, — це неродившийся дитина, тобто «мертве тіло», що теж оскверняло святиню.
Крім того, всякий, доторкнувся до жінки в дні менструації, теж ставав «нечистим».
Це цікаво! Навіть про Діві Марії в Протоевангелии Якова говориться, що вона жила в храмі до 12 років, а потім, після заручин, її відправили жити до Йосипа, щоб «святиня Господня» не могло бути сплюндровано.
Новий завіт про причасті під час місячних
У Новому Завіті Ісус Христос змінює розуміння чистоти і нечистоти людини. Він говорить про важливість духовності, присутності Святого Духа, а не фізичного стану.
Він не відкинув прикоснувшуюся до нього кровоточивую жінку, а, навпаки, зцілив її, похваливши за віру. Цим Спаситель дав зрозуміти, що важливо тільки те, що в серці людини: його помисли і наміри, і осквернити його можуть тільки неправедні думки і вчинки, але ніяк не природні тілесні речі.
Апостол Павло також говорить, що «всяке творіння Боже добре» і нічого нечистого в створеному Господом людині немає.
Однак, згадуючи це, він мав на увазі їжу, тому складно зрозуміти, чи тільки про їжу хотів сказати апостол або мова таки йшла про всі явища і речі, створені Богом.
Хоча поняття ритуальної нечистоти (згадане в Старому Заповіті) та знято, точний висновок про те, як надходити жінкам в такі дні, зробити важко. Відомо, що ранні християни причащалися кожну тиждень, і жодної згадки про винятки для жінок з певним недугою немає.
Незважаючи на непрямі вказівки, ніде в Новому Завіті чітко не сказано, чи можна причащатися під час місячних.